Привітання прем'єр-міністра Індії Джавахарлала Неру Першій конференції Всесвітнього братства буддистів, (WFB) 1950 р.
Посилаю мої вітання Конференції Всесвітнього Братства Буддистів. Також щиро бажаю, щоб робота конференції спонукала її учасників частіше думати про вчення Будди й більше прагнути жити відповідно до цього вчення. Це велике вчення має колосальне значення для будь-якої епохи. Але, імовірно, ні в який іншій з періодів своєї історії людство так не потребувало його, як у цей час. Ми переходимо із кризи в кризу й завжди мислимо категоріями насильства, забуваючи, що ці методи ніколи не приносили помітних результатів. Порочне коло продовжує діяти, і нас затягує в нього як на рівні особистому, так і на рівні державному. Однак споконвічний і непорушний закон каже, що зло не можна перемогти злом, але тільки добром, що насильство породжує тільки насильство, що ненависть отруює все, до чого б вона не доторкалася, що страх викликає деградацію й позбавляє сил, призводячи до інших хвороб.
Здається, що ми втратили якір і тепер дрейфуємо в пошуках магічних засобів. Але тому що ми їх не знаходимо, то впадаємо у відчай, і страх затьмарює світ. Тому саме тепер, більш, ніж будь-коли, треба помислити про основні істини, принесені Буддою. Але думати треба не про ті численні догматичні нарости, якими обростає кожна істина, а про саму істину у всій її простоті й величі. Я виражаю свою повагу до пам’яті найбільшого із синів Індії, чиє світло й чия звістка освітили розум і серце мільйонів людей.
