Вийшла з друку збірка наукових статей українського тибетолога, буддолога, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Національного інституту сходознавства ім. А. Кримського НАУ — Олени Дмитрівни Огнєвой. Статті присвячені відомому вченому-сходознавцю, досліднику мистецтва буддизму — Юрію Миколайовичу Реріху. Видання приурочене до 115-річчя від дня народження Юрія Миколайовича Реріха. Збірка продовжує серію «Buddhica», засновану в 2008 році.

ПЕРЕДМОВА АВТОРА

Статті, запропоновані увазі читача, об’єднує особистість видатного сходознавця Юрія Миколайовича Реріха (1902-1960), релігієзнавця, лінгвіста, історика, знавця образотворчого мистецтва Центральної Азії, мандрівника. З його поверненням на батьківщину в 1957 р., всупереч ідеологічному тиску, починається відродження традиційних галузей сходознавства таких, як індологія, санскритологія, буддологія, формування відповідних наукових шкіл, створення нових наукових центрів в Бурятії та Монголії. За величезним внеском в розвиток сходознавства того часу майже непомітною залишається допомога вченого музеям з колекціями буддійського образотворчого мистецтва, в тому числі Музею народів Сходу (Москва, Росія), Музею західного та східного мистецтва, нині Національному музею імені Богдана та Варвари Ханенків (Київ, Україна).

До Київського музею Юрія Реріха запросив Олександр Крижицький, завідувач відділом Сходу. Незважаючи на величезну зайнятість, дослідник відгукнувся і не тільки тому, що в кінці 50-х рр. XX ст. в Радянському Союзі він був, мабуть, єдиним діючим знавцем буддійського образотворчого мистецтва, та ще й в його тибетської рецепції, але тому, що з цим музеєм пов’язані дорогі для нього імена та спогади про щасливе минуле. Надані консультації дозволили ввести в музейну експозицію нові образотворчі матеріали, оскільки безіменні та невідомі буддійські персонажі отримали імена, в незнайомих сюжетах проявився надзвичайно цікавий духовний зміст, що з часом сприяло становленню одного з підрозділів відділу — буддійського Сходу. Єдине, що не вдалося зробити Юрію Реріху, незважаючи на подаровану державі творчу спадщина, так це виконати синівський обов’язок і створити Музей Миколи Реріха. У кращих традиціях радянського часу цілісне творче джерело, яке давало уявлення про значиму особистість в історії світової культури, було розвіяне по містах та селах величезної країни.

Ідея відзначити пам’ятну дату з дня народження Юрія Реріха виданням статей, як нових так і вже надрукованих, належить Олені Григорівні Петренко, директору Одеського Дома-Музею ім. М. К. Реріха. У реалізації задуманого їй допомагала співробітниця музею Ольга Михайлівна Яворська, за що автор висловлює всім щиру вдячність.

fulltext