Наші автори
Аграновський Олександр – керівник Єрусалимського відділення Міжнародної асоціації Азербайджан – Ізраїль «АзІз», заст. голови прес-клубу при Общинному домі Єрусалима, випускник факультету автоматизації Азербайджанського інституту нафти та хімії, Громадського інституту винахідницької творчості в Баку. Автор збірника «Дорогие мои бакинцы» (Єрусалим, 2014) (Єрусалим, Ізраїль).
Алієва Рейхан – закінчила історико-теоретичний факультет Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджибекова (1972). Працювала науковим співробітником в Інституті архітектури та мистецтва АН Азербайджана, викладала в музучилищі міста Сумгаїта та спеціальній музичній школі ім. Бюльбюля в Баку. Автор наукових статей, один із упорядників бібліографії Узеїра Гаджибекова, регулярно рецензувала концерти, автор багатьох передач на радіо. Автор дорожніх нотаток про європейські міста в журналі «Йол» («Дорога, шлях») (Баку, Азербайджан).
Амнуель Павло – астрофізик, письменник, популяризатор науки. Закінчив фізичний факультет Азербайджанського державного університету і протягом двадцяти трьох років працював у лабораторії фізики зоряних атмосфер у Шемахінській астрофізичній обсерваторії, а потім з 1979 року – в Інституті фізики в Баку. Кандидат фізико-математичних наук (1972), опублікував понад 70 наукових праць та п’ять книг за спеціальністю. Лауреат багатьох літературних премій: Літературна премія ім. І. Єфремова (2009), Літературна премія ім. О. Бєляєва (2011, 2013), Полудень (2012), Премія Аеліта (2012). З 1990 року живе в Ізраїлі (Ізраїль).
Балановська Тетяна – закінчила Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, французьке відділення факультету романо-германської філології. З 1978 р. працює в Одеському музеї західного і східного мистецтва, нині завідує відділом західноєвропейського мистецтва. Автор численних публікацій і статей з мистецтва (Одеса, Україна).
Баршай Олександр – журналіст, публіцист. Народився у травні 1941 року в Києві. Разом з матір’ю (батько загинув на війні) евакуювався спочатку до Саратова, потім до міста Фрунзе (нині Бішкек) – столиці Киргизії. Там закінчив школу та університет. Працював у газетах Киргизії та Казахстану. Понад 15 років пропрацював у Киргизькому державному телеграфному агентстві, був головним редактором. В Ізраїлі – з 1995 року. Постійний автор газети «Вести», публікується в інших російськомовних виданнях не тільки Ізраїля, але і США, Німеччини, Беларусі, Киргизстану. Автор трьох публіцистичних книг «Отец Авраам любит их», «Гибель Ямита» и «Монетка на счастье» (Елазар, Ізраїль).
Басін Яків – закінчив Мінський медичний інститут, лікар І категорії, 34 роки пропрацював лікарем. Автор наукових праць, лауреат Всесоюзної премії з боротьби з туберкульозом (1974). Нагороджений почесним знаком «Відмінник охорони здоров’я» (1972). Історик, дослідник, культуролог, публіцист. Автор низки книг з історії євреїв, досліджень в галузі Холокосту та історичних нарисів (Ізраїль).
Бєгім Лейла – народилася у Баку. З 2008 року проживає у Чехії. Письменниця, поетєса, громадський діяч, член Спілки письменників Азербайджана, Європейського конгресу літераторів та Спілки російськомовних письменників Чехії. Автор 7 поетичних збірок. У співавторстві з Юхимом Абрамовим написала повість «Чорні проліски», а також створила низку п’єс, одна з яких («Хлопчики, що мріють») поставлена на сцені Азербайджанського ТЮГу. Лауреатка держ. премій Азербайджану «Гизил гелям» («Золоте перо») та «Араз». Фіналістка Десятого Всесвітнього поетичного фестивалю «Емігрантська ліра-2018». Очолює товариство «Natavansociety», спрямоване на розвиток культурних та суспільних проектів. З листопада 2024 року – голова «Азербайджанського культурного дому» у Празі.
Гершзон Роман – доктор філософії, кандидат геологомінералогічних наук, геолог, письменник, екскурсовод і журналіст. Репатріювався до Ізраїлю з колишнього СРСР у 1990 році. Автор книг: «Иерусалим: камни и люди» (1998), «Музеи Иерусалима» (2001), «С Танахом по Иерусалиму» (2007), «Еврейская кухня – от праотца Авраама до наших дней» (2010), «Иерусалим: по следам Иисуса» (2015). Лауреат міжнародних літературних премій «Золотое перо России» (2006), «Добрая лира» (2007). 2010–2015 – автор і ведучий передачі «Наша маленькая страна» на радіо «Голос Израиля – РЭКА». З 2012 року – ліцензований гід Міністерства туризму Ізраїлю (Єрусалим, Ізраїль).
Гилевич Костянтин – філолог, перекладач, завідувач відділу Сходу Одеського Будинку-Музею ім. М. К. Реріха. Автор численних наукових публікацій з філософії індуїзму. Вперше здійснив переклад збірки поезії «Перекресток» Р. Тагора з англійської мови на російську (Нідерланди).
Глазова Анна – кандидат історичних наук, закінчила історичний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова. З 1998 року займається порівняльним мистецтвознавством, артбізнесом, дослідженням у галузі артінвестменту. Завідувачка галереї «Арт-центр Кандинський» (Одеса, Україна).
Глєбова Ірина – закінчила Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. З 1979 року працює в Одеському музеї західного і східного мистецтва. Нині є заступником директора з наукової роботи. Автор каталогів, численних публікацій в українських і закордонних виданнях, присвячених атрибуційним дослідженням колекції західноєвропейського живопису і графіки, куратор щорічних виставок з фондів музею (Одеса, Україна).
Зарецька Злата – закінчила філологічний факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова. Дисертацію, пов’язану зі структурою традиційного театру, захистила в 1988 році у ВНДІ мистецтвознавства ім. Грабаря. В Ізраїлі з 1990 року. Автор книги «Феномен Израильского театра» і численних статей з єврейської та світової культури (Ізраїль).
Кадомська Марія – народилася 5 вересня 1947 р. у Львові. Закінчила Львівський державний університет ім. І. Франка. З 1970 р. живе в Києві. Мистецтвознавець. За час роботи в Київській міжобласній спеціальній науково-реставраційній майстерні, в інститутах «Укрпроектреставрація» (до 1997 р.) та «НДІпроектреконструкція» (з 2000 р. – головний мистецтвознавець) підготувала понад 200 історичних розвідок пам’яток історії архітектури, культових, громадських, житлових будівель Києва, Вінниці, Сум, Сімферополя, а також Київської, Полтавської, Житомирської областей. Брала участь у створенні «Зводу пам’яток історії та культури України». Має численні публікації у спеціалізованих наукових виданнях. Автор і співавтор києвознавчих книг, автор монографії з історії створення Покровської церкві у с. Пархомівці (Київ, Україна).
Ляхова Катерина – доктор філософії. Науковий співробітник Одесского Будинку-Музею ім. М. К. Реріха, керівник Культурної асоціації «Рериховский Центр» (Нідерланди).
Мамедов Фуад Теюб огли – доктор історичних наук, професор Академії державного управління при Президенті Азербайджанської Республіки, президент Асоціації культури Азербайджана «Симург». Азербайджанський учений, педагог, просвітитель, громадський діяч, засновник культурологічної науки в республіці. Автор численних наукових публікацій (Баку, Азербайджан).
Мір-Багірзаде Саміра Алтай кизи – народилася в Баку 1966 року. Закінчила Азербайджанський педагогічний інститут імені М. Ф. Ахундова. Доктор філософії, доцент з культурології та релігієзнавства. Понад 130 наукових праць, член спілки письменників Азербайджана та Асоціації культури Азербайджана «Сімург», заступник голови НВО «Світоч науки». Провідний науковий співробітник відділу «Культурологія та теорія мистецтва» Інституту архітектури та мистецтва Національної академії наук Азербайджану. Посол миру ООН.
Петренко Олена – закінчила Одеський медичний інститут ім. М. І. Пирогова, лікувальна справа, музичну семирічну школу по класу фортепіано. Автор численних наукових публікацій і книг. Директор Одеського Будинку-Музею імені М. К. Реріха (Одеса, Україна).
Подольська Галина – доктор філологічних наук, мистецтвознавець, письменниця, поетеса. Дійсний член Ізраїльської незалежної академії розвитку наук, член правління Об’єднання професійних художників Ізраїлю. Автор численних публікацій про мистецтво (Хайфа, Ізраїль).
Резников Алекс – єрусалимський письменник. Народився у 1946 році в Києві. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Працював у місцевих друкованих виданнях, на радіо та телебаченні. 1991 року разом із дружиною – відомою журналісткою Біною Сміховою та сином Володимиром репатріювався до Ізраїлю. До виходу на пенсію працював оглядачем з питань культури газети «Вісті-Єрусалим». Видав в Ізраїлі 34 книги з різних аспектів життя Єрусалима: назви вулиць міста; історій прочан протягом 3 тисячолітньої історії міста; письменники у Єрусалимі; найкращі картини з Музею Ізраїлю; міська кулінарія та ресторани та ін. В даний час працює над 3-м томом антології «Єрусалим очима письменників».
Реріх Микола (1874–1947) – російський художник, вчений, письменник, поет, мандрівник, громадський діяч. Автор численних наукових публікацій, книг: «Пути благословения», «Держава Света», «Нерушимое», «Твердыня пламенная», «Алтай – Гималаи», «Шамбала», «Шамбала сияющая», «Цветы Мории» та інших. Співавтор науково-філософського Вчення Живої Етики. Автор міжнародно-правового юридичного договору – Пакту Реріха з охорони культурних і наукових цінностей.
Садикова Лєна – завідувачка бібліотеки та екскурсовод Одеського музею західного та східного мистецтва (Одеса, Україна).
Слонімська Тетяна – закінчила Ташкентську державну консерваторію ім. М. Ашрафі по класу спеціального фортепіано. Журналістка, автор численних публікацій. Головний редактор журналу «Ліга Культури» (Ізраїль).
Случек Тамара – народилася у Санкт-Петербурзі. Закінчила Ленінградський інститут кіноінженерів (ЛІКІ) за спеціальністю «звукотехніка». Потім матмех ЛДУ. Була співробітницею НДІ радіомовного прийому та акустики (НДІ РПА), займалася нескладним проектом «Електроакустичні аналогії», викладала фізику у школі з урахуванням авторського фізико-математичного курсу.
Твердислова Олена – кандидат філологічних наук, літературознавець, перекладачка з польської (твори Івана Павла ІІ, Романа Інгардена, Юзефа Тишнера, Кшиштофа Михальського, Анджея Валецького, Марека Скварницького та ін.), поетеса (2 книги віршів), прозаїк (книги про Папу Римського Івана Павла ІІ, Чингіза Гусейнова), автор понад ста статей про Фрідріха Горенштейна, Йосифа Бродського, про російську та польську філософію, культуру, літературу, поезію (Ізраїль).
Яковлєва Раїса – закінчила Бєльцький державний педагогічний інститут у 1973 р., Республіка Молдова. За спеціальністю «Педагогіка та методика початкового навчання. Музика та спів у старших класах». Працювала вчителем початкових класів, потім інженером-програмістом. З 2000 року співробітник Одеського Дому-Музею ім. М. К. Реріха.