Аграновський Олександр – керівник Єрусалимського відділення Міжнародної асоціації Азербайджан – Ізраїль «АзІз», заст. голови прес-клубу при Общинному домі Єрусалима, випускник факультету автоматизації Азербайджанського інституту нафти та хімії, Громадського інституту винахідницької творчості в Баку. Автор збірника «Дорогие мои бакинцы» (Єрусалим, 2014) (Єрусалим, Ізраїль).
Балановська Тетяна – закінчила Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, французьке відділення факультету романо-германської філології. З 1978 р. працює в Одеському музеї західного і східного мистецтва, нині завідує відділом західноєвропейського мистецтва. Автор численних публікацій і статей з мистецтва (Одеса, Україна).
Барсученко Ірина – вчений секретар Одеського музею західного та східного мистецтва, працює в музеї з 2005 року. У 1999 р. закінчила художньо-графічний факультет Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, коло інтересів – японська ксилографія ХІХ ст., мистецтво Сходу (Одеса, Україна).
Баршай Олександр – журналіст, публіцист. Народився у травні 1941 року в Києві. Разом з матір’ю (батько загинув на війні) евакуювався спочатку до Саратова, потім до міста Фрунзе (нині Бішкек) – столиці Киргизії. Там закінчив школу та університет. Працював у газетах Киргизії та Казахстану. Понад 15 років пропрацював у Киргизькому державному телеграфному агентстві, був головним редактором. В Ізраїлі – з 1995 року. Постійний автор газети «Вести», публікується в інших російськомовних виданнях не тільки Ізраїля, але і США, Німеччини, Білорусі, Киргизстану. Автор трьох публіцистичних книг «Отец Авраам любит их», «Гибель Ямита» и «Монетка на счастье» (Елазар, Ізраїль).
Басін Яків – закінчив Мінський медичний інститут, лікар І категорії, 34 роки пропрацював лікарем. Автор наукових праць, лауреат Всесоюзної премії з боротьби з туберкульозом (1974). Нагороджений почесним знаком «Відмінник охорони здоров’я» (1972). Історик, дослідник, культуролог, публіцист. Автор низки книг з історії євреїв, досліджень в галузі Холокосту та історичних нарисів (Ізраїль).
Вазілов Олександр – закінчив Одеський національний політехнічний університет (кафедра промислових технологій, маркетингу та дизайну) та Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського (художньографічний факультет). Завідувач відділу мистецтва Сходу Одеського музею західного і східного мистецтва. Коло наукових інтересів: художня спадщина, філософія та естетика країн Сходу, зокрема Китаю та Японії, в історичному й сучасному вимірах (Одеса, Україна).
Глазова Анна – кандидат історичних наук, закінчила історичний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова. З 1998 року займається порівняльним мистецтвознавством, артбізнесом, дослідженням у галузі арт-інвестування. Завідувачка галереї «Арт-центр Кандинський» (Одеса, Україна).
Глєбова Ірина – закінчила Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. З 1979 року працює в Одеському музеї західного і східного мистецтва. Нині є заступником директора з наукової роботи. Автор каталогів, численних публікацій в українських та закордонних виданнях, присвячених атрибуційним дослідженням колекції західноєвропейського живопису і графіки, куратор щорічних виставок з фондів музею (Одеса, Україна).
Зарецька Злата – закінчила філологічний факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова. Дисертацію, пов’язану зі структурою традиційного театру, захистила в 1988 році у ВНДІ мистецтвознавства ім. Грабаря. В Ізраїлі з 1990 року. Автор книги «Феномен Израильского театра» та численних статей з єврейської та світової культури (Ізраїль).
Мір-Багірзаде Фаріда Алтай кизи – провідний науковий співробітник відділу «Образотворче, декоративно-ужиткове мистецтво та геральдика» Інституту архітектури та мистецтва Національної академії наук Азербайджану, доцент з естетики, доктор філософії з мистецтвознавства. Дослідник філософії мистецтва, символіки, культурних цінностей, історії світового та азербайджанського образотворчого мистецтва, а також творчості окремих майстрів. Її роботи поєднують мистецтвознавство, культурологію та семіотику. Автор низки монографій про видатних азербайджанських художників, а також навчальних посібників з історії мистецтва (Баку, Азербайджан).
Мустафаєв Намазалі Аскер огли – народився в 1948 році в місті Баку. Тривалий час працював у комсомольських і партійних організаціях, різних компаніях. Має дві вищі освіти. З 2008 року є керівником громадського об’єднання «İnkişaf və Dünya» («Development and the World»). Є пропагандистом і популяризатором творчої та наукової діяльності великого та талановитого українського вченого, доктора філологічних наук, професора О. Б. Багрія не тільки в Азербайджані, але і в Україні. М. Мустафаєв – автор проекту «Азербайджан і наукова спадщина професора А. Б. Багрія». Його багатогранна діяльність та ініціатива сприяла в 2016–2019 рр. розкриттю широкій аудиторії невідомих сторінок величезного внеску професора А. Багрія у становлення науки та підготовку наукових кадрів в Азербайджані, а також у регіонах України: сел. Летихово (де народився вчений); містах: Хмельницькому, Житомирі, Полтаві, Умані, Черкасах. Його публіцистичні статті друкуються азербайджанською мовою в г азетах «Республика», «Бакинский рабочий», «Вышка», українською мовою в газеті «Зоря Полтавщини»; в журналах: «Литературный Азербайджан», «Хмельницький», «Научный Татарстан». За заслуги в зміцненні азербайджано-українських культурних зв’язків у 2018 році М. Мустафаєв нагороджений Почесною грамотою та пам’ятним подарунком Хмельницької обласної адміністрації; він є лауреатом Міжнародної премії Фонду культури імені Бориса Олійника (Баку, Азербайджан).
Петренко Олена – закінчила Одеський медичний інститут ім. М. І. Пирогова, лікувальна справа, музичну семирічну школу по класу фортепіано. Автор численних наукових публікацій і книг. Директор Одеського Будинку-Музею імені М. К. Реріха (Одеса, Україна).
Подольська Галина – доктор філологічних наук, мистецтвознавець, письменниця, поетеса. Дійсний член Ізраїльської незалежної академії розвитку наук, член правління Об’єднання професійних художників Ізраїлю. Автор численних публікацій про мистецтво (Хайфа, Ізраїль).
Пушкар Наталія (1941–2020) – народилася у селі Хрінники на Рівненщині, з 1948 року проживала в Луцьку. Закінчила історико-філологічний факультет Луцького педінституту ім. Лесі Українки, . З лютого 1972 року завідувач фондів і головна хранителька фондів (з 1992), голова Експертної Комісії Волинського Краєзнавчого Музею (з 1985) – наукова експертиза та атрибуція історико-культурних цінностей. Автор численних наукових праць, каталогів з атрибуції музейних надходжень, знавець творчого спадку Лесі Українки, Олени Пчілки та родини Косачів (фонд існує з 1941 р.), куратор виставок, упорядник і видавець унікальних факсимільних видань, пов’язаних з їх іменами (Луцьк, Україна).
Резников Алекс – єрусалимський письменник. Народився у 1946 році в Києві. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Працював у місцевих друкованих виданнях, на радіо та телебаченні. В 1991 році разом із дружиною – відомою журналісткою Біною Сміховою та сином Володимиром репатріювався до Ізраїлю. До виходу на пенсію працював оглядачем з питань культури газети «Вісті-Єрусалим». Видав в Ізраїлі 34 книги з різних аспектів життя Єрусалима: назви вулиць міста; історій прочан протягом 3‑тисячолітньої історії міста; письменники у Єрусалимі; найкращі картини з Музею Ізраїлю; міська кулінарія та ресторани та ін. В даний час працює над 3‑м томом антології «Єрусалим очима письменників» (Ізраїль).
Реріх Олена (1879–1955) – російський філософ, письменник, перекладач. Автор численних наукових публікацій та книг: «Знамя Преподобного Сергия Радонежского» (під псевдонімом Наталія Яровська), «Основы буддизма» (під псевдонімом Наталія Рокотова), «Криптограммы Востока» (під псевдонімом Жозефіна Сент-Ілер), «Чаша Востока» (під псевдонімом Іскандер Ханум). Співавтор 14‑томного науково-філософського Вчення Живої Етики.
Реріх Микола (1874–1947) – російський художник, вчений, письменник, поет, мандрівник, громадський діяч. Автор численних наукових публікацій, книг: «Пути благословения», «Держава Света», «Нерушимое», «Твердыня пламенная», «Алтай – Гималаи», «Шамбала», «Шамбала сияющая», «Цветы Мории» та інших. Співавтор науково-філософського Вчення Живої Етики. Автор міжнародно-правового юридичного договору – Пакту Реріха з охорони культурних і наукових цінностей.
Садикова Лєна – завідувачка бібліотеки та екскурсовод Одеського музею західного та східного мистецтва (Одеса, Україна).
Слонімська Тетяна – закінчила Ташкентську державну консерваторію ім. М. Ашрафі по класу спеціального фортепіано. Журналістка, автор численних публікацій. Головний редактор журналу «Ліга Культури» (Ізраїль).
Твердислова Олена – кандидат філологічних наук, літературознавець, перекладачка з польської (твори Івана Павла ІІ, Романа Інгардена, Юзефа Тишнера, Кшиштофа Михальського, Анджея Валецького, Марека Скварницького та ін.), поетеса (2 книги віршів), прозаїк (книги про Папу Римського Івана Павла ІІ, Чингіза Гусейнова), автор понад ста статей про Фрідріха Горенштейна, Йосифа Бродського, російську та польську філософію, культуру, літературу, поезію (Ізраїль).
