Вечір пам'яті Якова Басіна (28 серпня 1939 — 17 лютого 2022) //27 березня 2022 р., 14:00//

Неділя 27 березня 2022 14:00
Неділя 27 березня 2022 15:00
Яков Зиновьевич Басин

27 березня о 14.00 (GMT+3:00) в Одеському Будинку-Музеї ім. М. К. Реріха відбудеться вечір пам'яті Якова Басіна (28 серпня 1939 — 17 лютого 2022) — лікаря, історика, культуролога, публіциста та громадського діяча. У програмі візьмуть участь друзі та родичі Якова Басіна.

Приєднатися до трансляції можна за посиланням: https://youtu.be/z5a99MAR4Aw


Яків Басін був багаторічним другом та постійним автором журналу «Ліга Культури» (головний редактор Тетяна Слонімська, Ізраїль), що випускається двічі на рік Одеським Будинком-Музеєм ім. М. К. Реріха. Багато його статей були історичного характеру, теми які він розроблював, мали унікальний, скрупульозний і часто ексклюзивний характер. Яків незмінно відгукувався на прохання висвітлити біографії єврейських подвижників і робив це зі щирою готовністю, вважав себе членом Ліги Культури, проголошеною та організованою видатним художником, мислителем, миротворцем Миколою Реріхом (1874-1947). Сприяв популяризації та розповсюдженню журналу, брав участь у презентації нових випусків журналу, як в Ізраїлі, у знаменитій Єрусалимській Міській Бібліотеці, яку заснувала Клара Ельберт, так і в онлайн-програмах Одеського Будинку-Музею ім. М. К. Реріха.

Яків Басін був душевно-теплою і дружньою людиною, можна абсолютно точно сказати, що від нас пішов ДРУГ. Колектив Одеського Будинку-Музею ім. М. К. Реріха та редакція журналу «Ліга Культури» співпереживає разом із рідними та близькими лікаря, письменника, громадського діяча — Якова Басіна.

Олена Петренко, директор Одеського Дому-Музею ім. Н. К. Реріха

Тетяна Слонімська, головний редактор журналу «Ліга Культури»


Яків Зіновійович Басін, випускник Мінського медичного інституту (1964), до 1 жовтня 1998 був практикуючим лікарем в дільничній лікарні, потім протягом 10 років — заступником головного лікаря Смолевичського району, в подальшому — лікарем-рентгенологом Мінського обласного протитуберкульозного диспансеру; 1987—1998 — Мінська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги.

Автор наукових праць, лікар І категорії, лауреат Всесоюзної премії з боротьби з туберкульозом (1974). Нагороджений почесним знаком «Відмінник охорони здоров'я» (1972).

Але медицина – лише одна з іпостасей цієї багатогранної особи.

Ще в 1990 році він пройшов курс з єврейської історії в інституті історії імені Іцхака Бен-Цві в Єрусалимі, і з 1998 займався активною громадською діяльністю в рамках єврейської громади Білорусії і на міжнародному рівні.

З березня 1998 — директор Мінського бюро міжнародної правозахисної корпорації Union of Councils for Jews in Former Soviet Union (Об'єднання комітетів на захист євреїв у колишньому СРСР).

У 2002–2010 роках — викладач кафедри культурології факультету міжнародних відносин Білоруського державного університету, автор спецкурсу «Міжнаціональні та міжконфесійні відносини в контексті світової історії та культури».

Публікувався з 1957 року. Автор 5 книг з історії, низки монографій, та понад 200 публікацій на теми історії, культури та релігії. З 1960 року працював позаштатним автором Білоруського радіо та телебачення (Гомель, Мінськ). Автор та ведучий телевізійного джаз-клубу «Автограф» (1979—1982), щотижневої єврейської радіопрограми «Міст» (1993—1994). Літературний редактор книг «Джойнт у Білорусі», «Здоров'я чоловіка». Член Міжнародної федерації журналістів із 1999 року. Головний редактор єврейських газет «Мезуза» (Мінськ, 1997—1999) та «Бецавта» (Мінськ, 1999—2000, літературний додаток «Давар»). Делегат VII Всесвітнього конгресу єврейських журналістів (Єрусалим, 1997).

Один із засновників Білоруського клубу КВК у 1960-х роках. Автор перших передач КВК Білоруського телебачення (1963—1964), учасник команди м. Мінська, другий призер чемпіонату СРСР (1967—1968).

Один із організаторів Мінського джаз-клубу, пропагандист джазу, автор перших передач з історії джазу на Білоруському телебаченні (1960). Автор публікацій, радіо та телевізійних передачі з історії музики, автор та ведучий телевізійного музичного циклу «Автограф» (1978—1980), буклетів філармонічних джазових фестивалів (1987—1998). З 1997 — співпрацював з журналом «Джаз-квадрат» (Мінськ), у якому опубліковано низку нарисів та рецензій. Автор документальної повісті «Музика та пітьма» про Едді Рознера. Ведучий філармонічних концертів джазової музики білоруських та зарубіжних оркестрів.

У березні 1989 року став членом правління Мінського об'єднання єврейської культури (з червня 1989 по червень 2002 — заступник голови, у 1997—2002 — ведучий постійно діючого історичного семінару).

Делегат усіх з'їздів «ВААДу» («Конфедерації єврейських організацій та громад СРСР») у 1989, 1991 та 1993 роках. У 1990—1993 роках — член Президії ВААД, керівник програми моніторингу антисемітизму в СРСР.

Автор доповіді про антисемітизм у СРСР на міжнародній конференції в Торонто у грудні 1991 року та на пленарному засіданні Всесвітнього єврейського конгресу у Брюсселі у липні 1992 року.

З квітня 1991 — співголова (з 1993 — заступник голови) «Союзу єврейських громадських об'єднань та громад Білорусі». Учасник багатьох конгресів Всесвітнього, Європейського та Євроазіатського єврейських конгресів, Всесвітньої сіоністської організації.

Організатор релігійного руху прогресивного іудаїзму в Білорусії, його голова з дня заснування (1993), у 1993—2001 — голова мінської громади прогресивного іудаїзму «Сімха». Делегат конгресів Світового Союзу прогресивного іудаїзму в Йоганнесбурзі (1997), Єрусалимі (1999, 2007), Вашингтоні (2001), Москві (2005).

З 1989 займався правозахисною діяльністю. З 1992 року співпрацював із американською правозахисною організацією Об'єднання комітетів на захист євреїв у колишньому СРСР (UCSJ), керівник представництва UCSJ у Білорусії (1998—2004).

2006 року — автор та видавець правозахисного бюлетеня «Громадянська гідність».

Член Міжрелігійної міжнаціональної федерації «За мир у всьому світі» у 2003 році удостоєний звання «Посол миру». У цій якості взяв участь у паломницькій поїздці Ізраїлем, пов'язаної з проблемою врегулювання близькосхідного конфлікту (2004).

Упорядник та редактор наукових збірників.

Член Міжнародної історико-просвітницької організації «Меморіал», упорядник (спільно з І. Кузнєцовим) збірників наукових праць «Репресивна політика радянської влади в Білорусі».

У липні 2010 р. репатріював і з того часу його життя було пов'язане з Єрусалимом.

За материалами ИСРАГЕО

Фото: Wikipedia / Pessimist2006


Підпишіться на наш Youtube та дізнавайтеся першими про нові відео на каналі!

  Підписатися!


Часткове або повне використання матеріалів сайту дозволяється тільки за умови посилання або прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті, доступне для пошукових систем.