Фільм Наталії Михайлівни Сазанової: Махатма Свамі джи гуру дев Шрі Падджі Махарадж

Одеський Будинок-Музей ім. М. К. Реріха представляє фільм Наталії Михайлівни Сазанової «Махатма Свамі джи гуру дев Шрі Падджі Махарадж» (Mahatma Swami ji guru dev Sri Pad ji Maharaj).

Одеський Будинок-Музей ім. М. К. Реріха представляє фільм Наталії Михайлівни Сазанової «Махатма Свамі джи гуру дев Шрі Падджі Махарадж» (Mahatma Swami ji guru dev Sri Pad ji Maharaj).

Над фільмом працювали: Н. М. Сазанова, В. О. Карлов, О. О. Бистров. Текст перекладу слів Баба джи Шрі Падджі читав Г. М. Пєчніков. Англійські субтитри — К. Гілевича.

У фільмі використані кадри з фільму: «The Vision of the Holy Vrindavan» і кадри аматорських фільмів, музика Раві Шанкара, фотографії та слайди з особистого архіву Н. М. Сазанової.

Наталя Михайлівна Сазанова (19 січня 1932 — 17 квітня 2006 року) — видатний радянський і російський сходознавець, індолог, філолог. У 1954 році закінчила східне відділення історичного факультету Московського державного університету (МДУ) та після 4-х років роботи за розподілом в Державній бібліотеці іноземної літератури перейшла на роботу викладачем в Інститут країн Азії та Африки (ІКАА) при МДУ.

У 1962 році захистила кандидатську дисертацію, присвячену драматургії засновника літературної мови гінді Бхаратенду Харішчандри. Докторська дисертація Н. М. Сазанової була присвячена дослідженню творчої спадщини середньовічного індійського поета-бгакта Махатми Сур Даса(1478-1582).

Значну частину роботи над дисертацією Н. М. Сазанова виконала в м. Агра, Індія, під безпосереднім керівництвом одного зі Святих Індії — Махатми Баба джи гуру дев Шрі Пад джи Махараджа. Перед тим, як приступити до наукової роботи, Н. М. Сазанова здійснила разом зі своїм Учителем паломництво по Святих місцях, пов’язаних з народженням і життям Бога Крішни та місцями, пов’язаними з ім’ям поета — Махатми Сур Даса.

У 1984 році вона здобула звання доктора історичних наук. З 1989 року Н. М. Сазанова була професором кафедри індійської філології ІКАА МДУ. У травні 1973 року, під час наукового відрядження в Індію, Н. М. Сазанова в Делі познайомилася зі Святославом Миколайовичем Реріхом (1904-1993), російським художником, вченим і громадським діячем (молодшим сином видатного художника М. К. Реріха) та його дружиною Девікою Рані-Реріх (троюрідною племінницею поета та письменника Індії, лауреата Нобелівської премії Рабіндраната Тагора). Дружні стосунки з С. М. Реріхом тривали протягом 20 років.

У 1984 році Н. М. Сазанова увійшла до складу реріхівської комісії, створеної при кабінеті Реріха в Музеї мистецтв народів Сходу. З моменту заснування в 1990 році була членом правління Московського товариства імені М. К. Реріха.

Під час свого перебування у Вріндавані на початку 1970-х років, Н. М. Сазанова давала уроки гінді Джорджу Харрісону та зустрічалася з засновником Міжнародного товариства свідомості Крішни Бгактіведанта Свамі Прабхупада. Її духовним вчителем був індійський гуру Баба Шрі Пад джи махарадж. З 1989 року Н. М. Сазанова була професором кафедри індійської філології ІКАА МДУ.

З 1990 р. Н. М. Сазанова входить до складу правління Московського Реріхівського товариства, на чолі якого стояв художник і учень Н. К. Реріха Б. О. Смирнов-Русецький. З реріхівським рухом Н. М. Сазанову також пов’язувала 20-річна дружба з С. М. Реріхом — молодшим сином М. К. Реріха та О. І. Реріх.

З 1995 р. Н. М. Сазанова щорічно приїжджає до Одеси, виступає на телебаченні, проводить науково-практичні конференції в Будинку Вчених, присвячені спадщині родини Реріхів, Махатмам Індії; співпрацює з Генеральним консульством Індії в Одесі.

У 2000 р. Н. М. Сазанова відвідує Одеський Будинок-Музей ім. М. К. Реріха та передає цінні наукові матеріали. У 2008 році Одеським Будинком-Музеєм ім. М. К. Реріха було надруковано книгу «Вирушимо в країну, де милий…», присвячену Пам’яті професора-індолога Н. М. Сазанової, куди увійшли її наукові публікації, що видавалися в журналах та збірках з 1966 по 2002 рік.

Н. М. Сазанова дивно поєднувала працю та досвід вченого з духовним проникненням у внутрішню суть досліджуваного предмета, пройшовши довгий і важкий шлях науки професійної та духовної. Наталя Михайлівна Сазанова — провідний фахівець з літератури бгакті. Для індійських та європейських вчених Н. М. Сазанова стала відкривачем оригінального рукопису великого середньовічного індійського поета-бгакта Махатми Сур Даса «Сурсагара», присвяченого дитячим та юнацьким рокам Крішни. У 1973 році книгу «Океан поезії Сур Даса» надруковано російською мовою, а в 1978 році в Лейпцигу побачила світ «Крішнаяна» Сур Даса в перекладі російською, англійською та німецькою мовами.